Це не просто парк, а справжнє серце північного Чикаго, де природа, історія та архітектура переплітаються у гармонійний ансамбль. Його мальовничі алеї, тихі лагуни, старовинні павільйони й музеї стали улюбленим місцем відпочинку для мільйонів мешканців і туристів. Цей парк уособлює любов Чикаго до природи, відкритості та краси. Він є другим за кількістю відвідувачів парком у США — справжнім серцем “міста біля озера”. Далі на chicagoname.
Заснування парку
Історія Лінкольн-Парку починається у 1824 році, коли Армія США збудувала невеликий військовий пост поблизу перехрестя Clybourn Avenue та Armitage Avenue. Неподалік існували поселення корінних американців. У 1828 році федеральні землі майбутнього парку були передані штату Іллінойс, а у 1837 році, одночасно з інкорпорацією Чикаго як міста, територію на північ від North Avenue виділили під кладовище. Після епідемії холери частину землі придбали для лікарні та карантинної зони.
Коли Чикаго почало стрімко розростатися, лікарі й мешканці почали скаржитися на антисанітарію поблизу кладовища. Люди боялися, що вода з могил може потрапити у води озера Мічиган. Через це тіла почали масово перепоховувати на інших цвинтарях — Graceland і Oak Woods. Проте, як стверджують деякі дослідники, частина поховань залишилася, і навіть через століття під час будівельних робіт у парку іноді знаходять людські рештки.
У 1860 році вони звернулися до міської ради з петицією перетворити територію на громадський парк. Протягом кількох років продаж поховальних ділянок припинився і почалися перші роботи з облаштування простору. Після закінчення Громадянської війни у 1865 році парк отримав нову назву — Лінкольн-Парк, на честь вбитого президента Лінкольна. Згодом ця назва поширилась на прилеглі квартали, які поступово увійшли до складу міста.
Протягом десятиліть парк зазнавав серйозних випробувань. Велика пожежа 1871 року знищила більшість його споруд, а потужні зимові шторми 1885 року змусили місто зводити дамби та здійснювати масштабні земельні насипи, що розширили територію парку. Проте кожна криза ставала поштовхом до розвитку. Завдяки рішенню міської влади про створення окремих паркових комісій у 1869 році, а згодом — єдиного Чиказького паркового округу у 1934 році, Лінкольн-парк став частиною грандіозної мережі зелених зон міста.
Парк розваг
Наприкінці 19 століття район став осередком відпочинку. У період з 1896 року по 1903 рік неподалік Clark Street і Wrightwood Avenue діяв парк атракціонів, де встановили оригінальне колесо Ферріса — одне з чудес Світової виставки.
У міру того як Чикаго зростав, парк змінювався. У 21 столітті його площа становить понад 1 200 акрів і він щороку приймає понад 20 мільйонів відвідувачів. Завдяки природним озерам, алеям, спортивним зонам і музеям Lincoln Park перетворився на справжнє поєднання природи, історії та урбаністики.
Своїм виглядом парк завдячує низці видатних ландшафтних архітекторів. Перші алеї створив Свейн Нельсон, а Осіан Коул Сімондс на початку 20 століття вдвічі збільшив територію та засипав частину берегової лінії. Його метою було створити тихе лісове середовище, якого так потребують мешканці міста.
Одним з найяскравіших об’єктів парку є Alfred Caldwell Lily Pool, побудований у стилі прерій. Його кам’яна кладка та природні рослини утворюють гармонійну композицію, яка у 2006 році отримала статус Національної історичної пам’ятки США. Інша перлина — Café Brauer, споруда 1908 року, створена архітектором Двайтом Перкінсом, одним з лідерів школи “Prairie School”. У 2008 році архітектурне бюро Studio Gang оновило South Pond. Його перетворили на міський осередок дикої природи. Центром цього простору став павільйон з вигнутих дощок ялини, який став символом сучасного Чикаго.
Культурні центри
Традиція розміщувати музеї у міських парках добре прижилася у Чикаго. Так, у 1894 році Chicago Academy of Arts and Sciences переїхала до Лінкольн-парку, а згодом стала Музеєм природи Пеггі Нотеберт. Музей веде свою історію від Чиказької академії мистецтв і наук, що заснувала його у 1894 році. Тут пропонують інтерактивні експозиції, присвячені природі, екології та живим організмам. Основний акцент зроблено на регіональні екосистеми та збереження місцевої флори і фауни. Відвідувачі можуть спостерігати за метеликами у спеціальному павільйоні, вивчати птахів і комах, дізнаватися про озера, річки та ліси Іллінойсу.
У 1895 році тут відкрився оранжерейний комплекс Lincoln Park Conservatory, який називали “раєм під склом”. Навіть у найлютіші зими він дарував містянам відчуття тропічного тепла. В оранжереї представлені пальми, орхідеї, фікуси та рідкісні екзотичні рослини з різних куточків світу. Це місце не тільки для відпочинку, але й для освітніх програм, лекцій та виставок. Разом з природничим музеєм та оранжереєю, Лінкольн-парк створює інтегрований освітній простір, де відвідувачі можуть одночасно вивчати тварин, рослини і природні явища, а також отримувати уявлення про важливість збереження навколишнього середовища. Ці об’єкти підкреслюють концепцію парку як місця для відпочинку, освіти та взаємодії з природою — ключову рису Лінкольн-парку, що робить його унікальним серед міських парків США.
Парк має понад 12 кілометрів пішохідних та велосипедних маршрутів, місця для спорту, фестивалів, концертів і сімейного відпочинку. Організація Lincoln Park Conservancy, заснована у 1984 році, займається доглядом і реставрацією парку, розвиває волонтерські програми та зберігає його історичну автентичність.
Зоопарк
Найвідомішою установою парку, без сумніву, є Lincoln Park Zoo. Його історія почалася з двох лебедів, подарованих Нью-Йорком, а перша покупка — ведмежа за 10 доларів у 1874 році.
Зоопарк займає понад 35 акрів та утримує понад 1 100 тварин, серед яких рідкісні види. Тут можна побачити лемурів, левів, тигрів, ведмедів, слонів, морських котиків, птахів і рептилій. Цей зоопарк є одним з небагатьох у США, який зберіг статус безоплатного відвідування, що робить його доступним для всіх верств населення.
Окремою гордістю зоопарку є система природних середовищ проживання, яка імітує умови дикої природи для тварин. Зоопарк активно бере участь у програмах збереження видів та освіти: проводяться екскурсії, освітні програми для дітей і дорослих, волонтерські проєкти та спеціальні заходи з підвищення обізнаності про охорону природи.
Однією з найвідоміших мешканок зоопарку була горила Бушман, один з найбільших горил у неволі, чия смерть у 1951 році зібрала сотні відвідувачів та стала подією для всієї громади. Такі історії формують не тільки культурну цінність зоопарку, а і його роль у суспільстві як простору для навчання, розваг і контактів з природою.
Lincoln Park — це не просто міський парк. Це зелений музей просто неба, де минуле зустрічається з майбутнім. Його історія — свідчення того, як громада може перетворити місце смерті на простір життя, краси та натхнення. Завдяки своїм масштабам, культурному значенню та архітектурній довершеності Lincoln Park залишається справжнім серцем північного Чикаго — місцем, де природа і місто дихають в унісон.
